Презентация - Образ нечисто сили у творах Миколи Гоголя

Образ нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи ГоголяОбраз нечисто сили у творах Миколи Гоголя







Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Образ нечистої сили у творах Миколи Гоголя
Презентація учениці 9-А класу Борюшової Ірини

Слайд 2

М. Гоголь намагався не просто захопитися екзотикою, посмішити, розчулити публіку чи настрашити розповідями про чортів, упирів, русалок, відьом, чаклунів. Микола Васильович поставив перед собою значно серйознішу мету, яку далеко не всі й не одразу зрозуміли,— художньо осягнути й відкрити читачам суть української національної душі, самої людської природи, корені добра і зла. Через те у «Вечорах проти…» звичне переплітається із незвичним, дійсність — зі сновидіннями й міфами. Такі невидимі глибини людського й національного духу, напевно, інакше й не розкриєш. Український світ М. Гоголя — світлий, сонячний, енергійний, злитий з чудовою природою, безоглядний, веселий у радощах і святкових розвагах, пристрасний, ніжний, відданий, дещо наївний у стосунках, сміливий і непримиренний — у боротьбі з темрявою. Зло — містичне і людське — письменник представляє, за народною традицією, в образах чортів та іншої нечисті.

Слайд 3

Вій

Слайд 4

« Вій — це могутній витвір народної уяви. Так звуть українці старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі. Оця вся повість і є народний переказ. Мені не хотілося змінювати його, тому розповідаю майже так само просто, як і сам чув. (Прим. М. Гоголя)»

Слайд 5

Три студента київської бурси відправилися на канікули. По дорозі вони заплутали в темряві і попросили нічлігу на віддаленому хуторі. Один зі студентів, Хома Брут, уві сні побачив відьму, яка скочила на нього верхи і скакала по полях і байраках. Змучений Хома сотворив молитву, яка йому допомогла звільнитися від чар відьми. Хома сам скочив верхи на стару і став поганяти її, б'ючи поліном. До ранку чари розвіялися — стара перетворилася на прекрасну панночку. Хома Брут повернувся до Києва і приступив до занять. Однак через кілька днів отримав наказ від ректора бурси — відправитися до багатого сотника, читати молитви над вмираючою дочкою-красунею. Коли бурсак побачив покійну, то переконався, що це та сама панночка, яка скакала на ньому.
Сюжет

Слайд 6

Слайд 7

Три ночі Хома читав молитви. У першу ніч труп вибрався з домовини і став шукати Хому. Догадливий бурсак окреслив навколо себе коло крейдою на підлозі — і нечиста сила нічого не могла з ним зробити. У другу ніч справи пішли серйозніші: відьма закликала на допомогу силу-силенну всякої нечисті, яка шукала Хому, але не могла побачити його через магічне коло. На третю ніч в церкву набилося величезне число чудовиськ. Всі шукали бурсака. Для того, щоб побачити його, привели Вія. Для того, щоб Вій міг глянути, нечисті довелося піднімати йому повіки. Хома відчував, що не варто дивитися Вію в очі, однак не витримав і глянув. Негайно Вій вказав на нього пальцем, а нечисть накинулася. Хома Брут загинув в ту ж мить. Тут пролунав другий спів півня, і нечисть, кинувшись геть з церкви, застрягла у вікнах і дверях. Інші два бурсака, обговорюючи смерть Хоми, стверджують, що якби він не злякався і не подивився в очі Вію, то врятувався б.

Слайд 8

Екранізації
«Вій (фільм, 1909)» — німий короткометражний фільм. «Вій (фільм, 1916)» — німий фільм. «Вій (фільм, 1967)» — художній фільм. «Вій (фільм, 2009)» — художній фільм.

Слайд 9

Вечір проти Івана Купала
Так, легенда про цвіт папороті покладена в основу оповідання «Вечір проти Івана Купала». В одному хуторі з’явився химерний чоловік, «бісівська людина» на ім’я Басаврюк, що є уособленням нечистої сили, диявола, який спокушає людей, зводить з розуму. Дарував він людям коштовні подарунки, а на наступну ніч із людиною відбувалися страшні речі, однак позбутися тих подарунків не так легко було: кинеш у воду - пливе бісівська каблучка або намисто по воді - і до тебе ж у руки. У тому ж хуторі жив Петро Безродний, бідний робітник, що мав «усього-на-всього одну сіреньку свитку». Він покохав красуню Підорку, дочку свого заможного хазяїна. Звичайно ж, старий Корж, батько Підорки, розлютився, побачивши, що його дочка цілується з Петром, який не має нічого за душею. Дізнавшись про те, що до Підорки сватається інший заможний пихатий лях, безнадійно закоханий парубок намагається втопити своє горе в чарчині.

Слайд 10

Не маючи вже жодної надії повернути свою кохану Підорку, Петро зустрічає в шинку Басаврюка й укладає з ним угоду, фактично угоду з самим дияволом. Парубок має піти в ніч на Івана Купала на Ведмежу балку й зірвати цвіт папороті попри всі страхіття, що йому ввижатимуться. Однак Петро й не здогадувався, що виконавши таке завдання, Нін повинен піти ще далі - пролити людську кров, кров невинної дитини - Івася - меншого брата коханої.

Слайд 11

Спочатку людське єство Петра запротестувало, він замахнувся ножем на відьму, але Басаврюк іззаду загримів: що, мовляв, обіцяв виконати? А відьма тупнула ногою - і Петро побачив у розверзнутій землі коштовності. Тоді очі в хлопця загорілися, розум йому ніби затуманився, і він убив Івася. А наступного дня прокинувся, не пам’ятаючи нічого, але з мішками, повними багатства. Проте скарби, здобуті нечесно, за допомогою диявола, як відомо, щастя не приносять. Так і сталося: як навіжений, Петро намагався весь час щось пригадати, але не міг. Змарніла його кохана Підорка, силуючись допомогти чоловікові, вилікувати його, врятувати затьмарений розум. Аж коли Петро побачив стару відьму, то все пригадав, дико засміявся, кинув у неї сокиру, а на місці відьми з’явився привид Івася. Жахливі речі коїлися в зачиненій хаті, а замість Петруся й грошей люди знайшли купку попелу й черепки. Такою є плата за багатство, отримане ціною невинної крові.

Слайд 12

Цитатна характеристика: - «…Диявол у людській подобі… Гуляє, пиячить і враз пропаде, як у воду, і слуху немає. Там, зирк — знову мов з неба упав, вештається по вулицях у селі». - «…Як вода… причепиться було до красних дівчат: надарує стрічок, сережок, намиста — дівати нікуди». - «Басаврюк, так звали того бісівського чоловіка». - «…Кожного візьме страх, як нахмуриться він було свої щетинисті брови і кине спідлоба такий погляд, що, здається, забіг би бог знає куди». - «Басаврюк навіть у Великодню Неділю не буває в церкві». - «Басаврюк! У! Яка пика! Волосся — щетина, очі — як у вола!» - «На пні з’явився Басаврюк, що сидів увесь синій, як мрець».

Слайд 13

Інші твори
У творах і листах М.В.Гоголя слова чорт, диявол, чаклун, відьма, образи нечистої сили трапляються вкрай часто. Гоголівський чорт – це "недорозвинута іпостась нечистого; тремтячий, кволий бісеня; диявол з породи дрібних чортів, які чудяться нашим п'яницям". Вторгнення демонічних наснаги в реалізації життя людини стає причиною тієї порожнечі у світі, де забули Бога, яка породжує загибель. У цьому вся ірреальному світі навіть краса стає не страшно пронизливим, що супроводжується як біснувато - солодким почуттям, а й панічним жахом.

Слайд 14

Слайд 15

"Пропалої грамоті", приміром, використана легенда прозапроданной душі, яку вирушають на пекло. У основі "Вечори напередодні Івана Купала" - перекази про Івана Купала, а "Сорочинських ярмарок" - легенда межу,вигнанном з пекла, і пошуку чортом свого майна. У повісті "Травнева ніч, чи утоплениця" епізод, коли мачуха, яка звернулася в страшну чорну кішку, намагається задушити панночку – дочку сотника, але позбавляється лапи з залізними пазурами, навіяний дитячими баченнями Гоголя.

Слайд 16

Образ кішки постає й у повісті "Старосвітські поміщики" (збірник "Миргород"). У Пульхерії Іванівни втекла за покликом плоті її улюблена кішечка, і потім раптом стала зовсім здичавілої. Бабуся вирішила, що це передвістя її близькій смерті, що це сама смерть прийшла за нею. Зла диявольська погань, уособлювала в "Вечори" темні сили, перебувають у вона найчастіше осоромленої, і її спроби обдурити, познущатися з людини обертаються проти нього самої. Але великі біди й нещастя приносили пекельні сили, коли обманним шляхом і бесівськими обіцянками могли осліпити людей, примусити їх хоча на миті поставити під сумнів своїй правоті. Як і колишніх творах Гоголя, велике місце у повісті "Страшна помста" займає фантастичний сюжет. Але за фантастичними рисами й небуденними подіями в повісті розкривається реальна історична і моральна тема злочинності й зрадництва, неминучості при цьому самої суворої кари.

Слайд 17

Дякую за увагу!!!